День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

 За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

 Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

  Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття. Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.).

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, стартує Міжнародний конкурс знавців українськоїмови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Цьогоріч об 11 год на Першому каналі Українського радіо почалася годинна радіопрограма, присвячена акції: йшлося про історію радіодиктанту, учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучав текст. Диктував доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко.

Викладачі та учні Грицівського ВПУ-38 взяли активну участь в написанні ХVIII Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності «Крила України».

Текст радіодиктанту

https://vseosvita.ua/news/tekst-radiodiktantu-krila-ukraini-2719.html

ВАЖЛИВО!

ЗНО-2019

          Реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 5 лютого до 25 березня 2019 року. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 18 березня 2019 року.

          Звертаю увагу на те, що додаткового періоду для перереєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року не передбачено. Тож змінювати реєстраційні дані можна буде тільки до 25 березня 2019 року.

         У 2019 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 23 травня.

       Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

          Сертифікаційна робота з української мови і літератури налічує 58 завдань різних форм і складається з трьох частин: «Українська мова» (33 завдання), «Українська література» (24 завдання) і «Власне висловлення» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).

      При визначенні результату зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури за шкалою 100-200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в Характеристиці сертифікаційної роботи) та Критеріїв оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

         У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

         Випускники закладів професійної (професійно-технічної) які в 2019 році здобудуть повну загальну середню освіту обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Вони отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання завдань № 1–33 частини 1 і завдання № 58 частини 3.

       Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників до 13 червня 2019 року.

Електронний підручник для І курсу з української мови

https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/90

Електронні підручники для І курсу з української літератури

https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/63

https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/276