У візерунках вишиванки — душа України

• День вишиванки — це не просто про одяг. Це про пам’ять роду, тепло маминих рук, про дім, який живе у наших серцях, де б ми не були.
• У кожному візерунку — любов до рідної землі, сила наших предків і віра в Україну.
• Одягаючи вишиванку, ми ніби торкаємося своєї історії, відчуваємо єдність і гордість за те, що ми — українці.
• Сьогодні вона стала не лише символом традицій, а й символом незламності, мужності та світла, яке неможливо загасити.
• Нехай вишиванка оберігає кожну українську родину, дарує тепло, надію та мир.
• Бережімо свої традиції, бо саме в них — наша сила.

Участь у IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті: проблеми, тенденції та перспективи розвитку» (м. Запоріжжя)

• Викладачі загальноосвітніх дисциплін Грицівського ВПУ №38 взяли участь у IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті: проблеми, тенденції та перспективи розвитку» (м. Запоріжжя).
• У межах заходу педагоги презентували власний досвід та напрацювання, зокрема: використання технологій штучного інтелекту на уроках української мови та літератури (викладачі Катерина Дзьобань та Зінаїда Щирук).

Участь у Всеукраїнському інтернет-флешмобі «Ми нащадки Кобзаря»

• У ці непрості для України дні ми як ніколи відчуваємо, наскільки важливо триматися за своє: за слово, за пам’ять, за коріння.
• Студентка ІІІ курсу Грицівського ВПУ №38 Руслана Поліщук (наставники Катерина Дзьобань та Зінаїда Щирук) стала частинкою великого Всеукраїнського інтернет-флешмобу «Ми нащадки Кобзаря», який об’єднав понад 16 тисяч учасників з усієї країни.
• Це не просто участь у заході — це тихий, але сильний голос молодого покоління, яке відчуває глибину Шевченкового слова і несе його далі, крізь час і випробування.
• Сьогодні, коли країна переживає важкі моменти, такі ініціативи набувають особливого сенсу. Вони зігрівають душу, об’єднують нас у спільному відчутті єдності та нагадують: ми — нащадки великого народу, з міцним духом і незламною вірою.
• У кожному рядку Кобзаря — наша сила. У кожному юному серці — наше майбутнє.

Кращі практики викладання української мови та літератури у закладах професійної освіти

• Як зробити урок української мови та літератури живим, сучасним і справді цікавим для студентів? Саме про це говорили під час професійної зустрічі словесники ЗПО Хмельниччини.
• 2 квітня 2026 року відбувся змістовний вебінар для викладачів-словесників закладів професійної освіти Хмельниччини на тему «Кращі практики викладання української мови та літератури у закладах професійної освіти».У ході зустрічі координаторка секції, методистка НМЦ ПТО ПК Галина Тимощук підбила підсумки роботи обласної фахової спільноти, акцентувала увагу на важливості активної участі педагогів у методичній діяльності та презентувала аналітичні матеріали.
• Учасники також ознайомилися з оновленнями «Українського правопису» та окреслили ключові напрями подальшого професійного розвитку викладачів-словесників.
• Особливо приємно, що до обміну досвідом активно долучилися філологині Грицівського ВПУ №38:
• Зінаїда Щирук поділилася практиками використання елементів акмеологічних технологій на уроках;
• Катерина Дзьобань презентувала ефективні підходи до цифрової підтримки уроків української мови та літератури.

Сила слова, що творить майбутнє: Тарасові витоки

• Є особистості, які не просто залишають слід в історії — вони стають її душею, її внутрішньою опорою. Для України такою постаттю є Тарас Григорович Шевченко — видатний поет, талановитий художник і духовний провідник нації.
• Кобзареве слово стало уособленням правди, боротьби та надії, що звучить крізь покоління, надихаючи берегти рідну мову, культуру та національну ідентичність.
• Саме цим духовним джерелам, силі українського слова та величі Кобзаря присвячено ІІІ Міжнародний багатожанровий конкурс мистецтв «ТАРАСОВІ ВИТОКИ», який об’єднав талановитих учасників із різних куточків світу.
• Приємно відзначити, що студентка ІІІ курсу Дарія Байдюк гідно представила наш заклад та здобула ІІ премію (наставники: Катерина Дзьобань та Анжела Максимчук).

Атестація як крок уперед

• Кожен педагогічний успіх має свою історію: роки щоденної праці, пошуку, сумнівів і перемог. Саме такі історії звучали у Грицівському ВПУ №38 під час підсумкового засідання атестаційної комісії І рівня.
• Цей важливий етап професійного шляху об’єднав педагогів, які презентували результати своєї діяльності у міжатестаційний період. За кожною доповіддю — не просто звіт, а жива праця, щоденна взаємодія зі студентами, впровадження нових підходів, прагнення зробити навчання сучасним, змістовним і результативним.
• Виступи були різними за формою, але єдиними за змістом: відповідальність, професійність і щире бажання розвиватися.
• Педагоги демонстрували власні напрацювання, ділилися досвідом, говорили про виклики і досягнення, підтверджуючи високий рівень своєї фахової майстерності.
• Атестація вкотре довела: це не лише про оцінювання, а про рух уперед. Це можливість переосмислити власний досвід, побачити нові горизонти й утвердитися у правильності обраного шляху.
• Пишаємося колективом, який не зупиняється на досягнутому, а впевнено крокує вперед, формуючи якісну професійну освіту та майбутнє нашої країни.

Мова серця — мова перемоги

• Весна починається з гарних новин і щирого українського слова.Студентка І курсу Анна Купець виборола І премію у ІІ Всеукраїнському багатожанровому конкурсі мистецтв «Мова серця», присвяченому Міжнародному дню рідної мови. Разом зі своїм керівником, викладачкою української мови та літератури, Катериною Дзьобань, Анна підготувала авторську поезію «Молитва», у якій звучить щирий біль, віра та надія українців у складні воєнні часи.
• Сьогодні такі твори особливо важливі. Вони допомагають осмислити пережите, зберегти людяність, підтримати одне одного словом і нагадують, що наша мова — це голос серця, сила духу і незламність народу.
• Щиро вітаємо Анну з перемогою та бажаємо нових творчих звершень!

Шевченко звучить у серцях молоді

• Шевченкове слово, яке крізь роки надихає, хвилює та пробуджує любов до України, щиро і проникливо сьогодні звучало у стінах Грицівського ВПУ №38.
• Вшановуючи пам’ять Тараса Шевченка, у закладі відбувся конкурс читців, що об’єднав студентів навколо безсмертної поезії Кобзаря.
• Кожен виступ був особливим, щирим, емоційним і по-справжньому живим. У словах звучали і біль, і надія, і віра в Україну. Молодь читала вірші так, ніби пропускала їх крізь власне серце, і саме тому Шевченкове слово цього дня відчувалося особливо глибоко.
• Переможцями конкурсу стали:
• І місце - студентка 31 групи Анна Ковальчук
• ІІ місце - студент 1 групи Роман Поважнюк
• ІІІ місце - студент 13 групи Артем Чирва
• Такі події ще раз нагадують: поезія Шевченка не належить лише минулому. Вона живе в нашому сьогоденні, у голосах молоді, у нашій пам’яті та у вірі в майбутнє України.

Поки живе мова – живе народ

 

• Міжнародний день рідної мови — це не просто дата в календарі. Це день, коли особливо гостро відчуваєш, що мова — це наш корінь, наша пам’ять, наша сила.
• У час, коли Україна вже не перший рік протистоїть збройній агресії росії, українське слово стало більше, ніж засобом спілкування. Воно стало зброєю, знаком гідності, ознакою незламності, символом єдності.
• Особливо важливо, що сьогодні рідна мова впевнено й гордо звучить з уст молоді. Саме молоде покоління доводить: українська — сучасна, жива, сильна. Вона звучить у стінах закладів освіти, у щирих розмовах, у творчості, у наукових дослідженнях, у піснях і мріях. І в цьому — наша надія.
• Коли юнаки й дівчата свідомо обирають говорити українською, плекати її, вдосконалювати, вони не лише продовжують традицію, вони творять майбутнє. Бо мова — це теж фронт. І на цьому фронті ми щодня перемагаємо, коли не зраджуємо свого слова.
• У Міжнародний день рідної мови бажаємо кожному берегти її чистоту, багатство й красу. Нехай українська звучить у наших родинах, у серцях і в світі впевнено, вільно, по-справжньому.
• Бо поки живе мова — живе народ.

•