Вітаю Вас на моєму блозі! Я - Дзьобань Катерина Володимирівна, викладач української мови та літератури Грицівського ВПУ №38. Цей блог створений з метою спілкування з колегами-однодумцями, учнями та їх батьками.
УЛ (№31) 2024/2025
05.03.2025
Тема уроку: "В. Діброва "Андріївський узвіз""
1. Запишіть в зошит дату і тему уроку, КОРОТКО про Володимира Діброву.
Народився 11 серпня 1951 у місті Донецьку. Вчився у Київському університеті імені Тараса Шевченка на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів (1968—1973). У 1985—1988 — аспірант Інституту літератури ім. Т.Шевченка АНУ. Дебютувавши наприкінці «перестройки» двома книжками в офіційному друці («Тексти з назвами і без назв», 1990; «Пісні Бітлз», 1991), він одразу став одним із найпопулярніших українських прозаїків, перекладеним у Німеччині, Польщі, Угорщині, Шотландії, США, Канаді. Нагороджений премією ім. Миколи Лукаша. Від 1994 року живе й працює в США, викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету.
2007 року - роман «Андріївський узвіз» переміг на третьому конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі».
2. Прочитайте анотацію.
АНОТАЦІЯ
Це – «роман-подорож» сучасного українського письменника Володимира Діброви. На початку твору його головний герой, потрапивши на свято міста, піднімається Андріївським узвозом. Там він опиняється в критичній ситуації, непритомніє і ніби подорожує в бік дитинства.
Він робить п´ять зупинок у ключових моментах свого життя, де ще раз переживає кохання й хворобу, стає свідком суспільних змін, просувається по службі, робить ті самі помилки й перші дитячі кроки у пізнанні світу. Цього разу він бачить та розуміє все, але нічого не може змінити. А ще він дізнається, що в його житті була таємниця, про яку він, виявляється, знав, починаючи із п´яти років. Ця таємниця ніколи не залишала його, особливо в ситуаціях небезпеки та скрути. Події цієї подорожі охоплюють 1948 - 2002 роки й відбуваються на тлі Андріївського узвозу – вулиці, яка з´єднує низ міста з верхом, дитинство героя – зі зрілістю, скороминуще – із вічним. Роман «Андріївський узвіз» розрахований не лише на шанувальників рідного слова, але й на всіх, хто звик читати.
3. Прочитайте стислий сюжет книги.
У «Андріївському узвозі» 54-річного чоловіка зі смаком і досвідом, чоловіка, який відчував при ходьбі кожен м’яз свого тіла, який дослужився до посади проректора, раптово хапає інсульт. Оскільки держава прирівняла науковців до держслужбовців, пенсія в чоловіка має бути не найгіршою. Проте це його чомусь не радує. У нього є донька, дружина, два зяті — колишній і актуальний – обидва талановиті поети.
У чоловіка намічається внук, якого назвуть на честь діда. І це найсвітліший момент роману. У чоловіка є друг-ректор, з яким він розсварився через кляту ректорку, і коханка, яка брутально кидає чоловіка, бо виходить заміж за іноземця. Через відкоша, отриманого від останньої коханки, у чоловіка й стався інсульт. На щастя, після лікування йому милостиво повернули всі досі паралізовані частини тіла. Після такого дива герой повернувся не тільки в лоно родини, а й у лоно церкви.
На святі міста, що традиційно відбувається на Андріївському узвозі, із чоловіком стався другий інсульт. У коматозному стані він мандрує в потойбіччя. Виринаючи із потойбіччя й потрапляючи в реальність, чоловік бачить обличчя дружини, осяяне любов’ю, в якому збіглися початок і кінець. Він розуміє — йому вибачили.
3. Прочитати стислий переказ роману В.Діброви "Андріївський узвіз"
03.03.2025 Тема уроку: "О. Ірванець "До французького шансоньє"" 1. Запишіть в зошит дату і тему уроку, КОРОТКО про Олександра Ірванця.
2. Виразно прочитайте вірш "До французького шансоньє".
Це є поезiя найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вiршi, Як поцiлунки — з уст в уста. Твоï пiснi легкi i свiтлi (ïх так сприймають слухачi), Та пам'ятай — у цьому свiтi Є свистуни i стукачi. А ти — гiтара, гiлка з дерева, I ти сьогоднi на кону. Скажи, кому твоя заревана Душа потрiбна, ну, кому?.. Вдягайся модно, лайся модно, Та час вiд часу пригадай, Як слухав дзвона Квазiмодо В глухонiмому Нотр-Дам. Вiн припадав до дзвона тiлом, Вiн разом з ним лiтав, лiтав... О, скiльки тих, якi хотiли Тiлами битися в тiла, А язиками лiзли в душi... Я й сам колись таким грiшив. Пiснi, мов кошенят задушених, В зубах по вулицях носив. Душа повiльно прозорiла Все по ночах. А по очах Боляче вдарило прозрiння: Про що кричав? Кому кричав?.. Є вуха, що, немов корою, Укритi суєтнiстю змiн. Хай серцем слухають i кров'ю, Як Квазiмодо слухав дзвiн!.. 3. Уважно опрацюйте критичний матеріал.
4. Запишіть в зошит паспорт твору 5. Виконайте самостійну роботу.
Тема уроку: "Провідні мотиви поезії Оксани Забужко" 1. Запишіть в зошит дату і тему уроку, КОРОТКО про Оксану Забужко.
2. Виразно прочитайте вірш "Рядок з автобіографії".
3. Запишіть в зошит аналіз цієї поезії Основна думка твору – дотримання етичного ідеалу духовного аристократизму, служіння вивищенню України та своєї нації, збереження родовідної пам’яті. Ідея – возвеличення в узагальненому образі своїх предків моральних чеснот українців: патріотизму, вірності, честі, оспівування духовного багатства рідного народу.
Вірш «Рядок з автобіографії» — яскравий приклад постмодерної літератури. У творі наявні алюзії (натяки, перегуки) на відомі сюжети літератури попередніх епох. О. Забужко засвідчує гордість за своїх предків. У вірші «Рядок з автобіографії» мисткиня акцентує на важливості генетично успадкованої козацько-шляхетської культури, що, наче «нить основи / Крізь віки однієї сім’ї», залишає «від батька до сина / Честь у спадок — як білу кість!». Утрата родової пам’яті (шляхетського козацько-лицарського духу) авторка розцінює як зраду, поразку, бо це веде до колоніальної ганьби, національно-історичної катастрофи. Емоційна напруга твору зростає від строфи до строфи, досягаючи свого апогею в рядках: «Мої предки були народом — / Тим народом, якого нема», що сприймаються як висновок про велич українського народу.
25.02.2025
Тема уроку: "Постмодернізм як один з художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси"
1. Запишіть в зошит дату і тему уроку. Ми продовжуємо вивчати останню тему з української літератури. Перегляньте навчальне відео з теми.
2. Запишіть в зошит визначення постмодернізму та його риси.
24.02.2025
Тема уроку: "Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. З'ява нового літературного покоління"
1. Запишіть в зошит дату і тему уроку. Ми розпочинаємо вивчати останню тему з української літератури. Прочитайте уважно текст, наведений нижче.
Українська література межі ХХ і ХХІ століть дуже цікава й неоднозначна. Ця література твориться саме тепер, і ми, певним чином, є свідками її народження. Нове покоління поетів і письменників прагне подивитися на навколишній світ по-новому.
Незалежна українська держава відкрила перед літературою і нові можливості, і нову її сторінку. Немає ідеологічно-партійного диктату, література стала абсолютно вільною у виборі тем, образів і способів їх трактування.
Характерною прикметою літературного життя кінця ХХ – початку ХХІ століття є те , що у ньому беруть участь представники різних поколінь, різних стильових течій, отже, в ідейно-тематичному, жанрово-стильовому й емоційно-інтонаційному виявах літературу останніх років можна назвати різнобарвною.
Сучасна літературно-мистецька ситуація нагадує літературну дискусію 20-х років ХХ століття. Адже ставляться такі питання: що таке література сьогодні, яка її місія в житті суспільства, окремої людини, якими повинні бути її ідейно-естетичні орієнтири?
Ознакою нового часу є поява творів , які замовчувалися, заборонялися у застійні часи.
2. Запишіть в зошит основні сучасні літературні угрупування
Немає коментарів:
Дописати коментар