Мова - духовне багатство народу. В. Сухомлинський

пʼятниця, 18 листопада 2016 р.


В Грицівському ВПУ-38 написали ХVІ Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 

"Україна на зламі тисячоліть"


       Об 11 год на Першому каналі Українського радіо почалася годинна радіопрограма, присвячена акції: йшлося про історію радіодиктанту, учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучав текст. Диктував доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко.
       Викладачі та учні Грицівського ВПУ-38 взяли активну участь в написанні





вівторок, 8 листопада 2016 р.


День української писемності та мови



       День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
   За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
     Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
     Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
     Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття. Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.).
        У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
    Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, стартує Міжнародний конкурс знавців українськоїмови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.
      У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

вівторок, 30 серпня 2016 р.

27 cерпня 2016 року українці відзначили 160-річчя від 

дня народження видатного поета 

Івана Яковича Франка



1. Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства. Москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині ХІХ століття. Москвофілом був також один із засновників «Руської Трійці» Яків Головацький.
2. Іван Якович любив пити медовуху, вино. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише: «Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата».
3. У 1886 році Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Їй не була чужа ідея відродження України. Познайомившись із Франком вирішила стати його дружиною й помічницею, та присвятити своє життя чоловікові. Разом подружжя виховало чотирьох дітей - Андрія, Тараса, Петра, Анну.
4. Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»
5. Франко на сьогодні єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.

пʼятниця, 29 квітня 2016 р.

Перифрастичні найменування українських письменників 
та цитати про них







Експрес-уроки української мови Олександра Авраменка

У новому сезоні “Сніданку з “1+1” доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко пропонує експрес-уроки української мови. Щопонеділка й щосереди о 7.10 і о 8.50, на каналі “1+1” – мовні поради, цікаві історії і відкриття!
Говоримо грамотно!

четвер, 14 квітня 2016 р.

Графік проведення консультацій та ДПА 
з української мови


Група

Дата
Початок
№ 31
Консультація
15.04
о 8 30 год

ДПА
19.04
о 9 00 год
№ 32
Консультація
16.05
о 8 30 год

ДПА
17.05
о 9 00 год
№ 33
Консультація
12.05
о 8 30 год

ДПА
13.05
о 9 00  год
№ 34
Консультація
30.05
о 8 30 год

ДПА
31.05
о 9 00 год
№ 35
Консультація
23.05
о 8 00 год

ДПА
24.05
о 9 00  год

вівторок, 29 березня 2016 р.

Усе минається – Шевченко не минеться.
Зійдуть у безвість відчай і жалі.
Та поряд буде те велике серце
І десь там ми – невидимо малі...
                                  А.О. Савченко 
"Шевченкове слово в віках не старіє". Це засвідчують підсумки І етапу конкурсу читців поезій Т. Г. Шевченка «Шевченко з нами», який відбувся 16 березня 2016 року в Грицівському ВПУ-38.  В цьому заході взяли участь 14  конкурсантів, які продемонстрували проникливе розуміння романтичної лірики, патріотичних, автобіографічних творів, емоційно розкрили соціальні проблеми в поезіях і поемах поета, вражали глядачів природністю виконання творів, креативністю, артистизмом.


Майстерність читців оцінювали:
1.                Зарудзей С. М. – заступника директора з виховної роботи.
2.               Промінська Л. М. – викладач української літератури.
3.               Дзьобань К. В. - викладач української мови та літератури.
Журі оцінювало учасників за такими критеріями: природність виконання твору; чіткість передавання думок автора; правильність вимови, дикція; відтворення специфіки жанру і стилю твору; вміння користуватися голосом; поза, жести, міміка виконавців.
Переможцями І етапу конкурсу читців поезій                                        Т. Г. Шевченка стали:
І місце – Ляшук Дмитро, учень 35 групи,  «Гупалівщина» уривок з поеми «Гайдамаки».
ІІ місце – Мисик Артур,  учень 51 групи, «Не гріє сонце на чужині».
ІІІ місце –  Павлюк Софія, учениця 32 групи, «Маркевичу».
ІІІ місце –  Капуста Ольга, учениця 13 групи, «Ну щоб здавалося слова».


  
25 березня 2016 року в обласній бібліотеці для юнацтва пройшов ІІ етап конкурсу читців поезій Т. Г. Шевченка «Шевченко з нами», у якому взяли участь 24 обдарованих учні ПТНЗ Хмельниччини. Приємно відзначити, що учень 35 групи Грицівського ВПУ-38 Ляшук  Дмитро зайняв  почесне ІІ місце