Підручник для дистанційного навчання
з української літератури для групи № 22
18.05.2020 р.
Тема уроку: "УПЧ. В. Шкляр "Маруся""
18.05.2020 р.
"Я вдячний своїм батькам за те, що з’явився на світ, живу, виокремлюю красу, сприймаю світло, що маю можливість чути багатоголосий світ і разом з тим ділитися власними набутками"
13.05.2020 р.
Тема уроку: "УПЧ. В. Шкляр "Маруся""
Шановні учні!
Сьогодні у нас урок позакласного читання. Ми познайомимось з історико-пригодницьким романом В. Шкляра "Маруся". Автор не зраджує собі й продовжує розпочату ним тенденцію написання історико-пригодницького роману. Події нового твору письменника розгортаються на території українських земель в 1919 р.
Прототипи
Кістяком свого нового роману Шкляр обрав реальну історію отаманші Олександри (Марусі) Соколовської та її сім’ї, родом із Полісся. В боротьбі за українську землю й склали голови її брати-отамани Олекса, Дмитро і Василь Соколовські. Особливо прикро для воїнів-отаманів, що загинули вони не з шаблею в руці, а через підступну зраду.
Після смерті братів Олександра, що обирає собі псевдо Маруся, у 16-річному віці очолила військо повстанців. «Знать, так написано нам на роду», – сумно й гордо мовила її мати, почувши цю новину. «Ми самі так собі написали, – сказав тато. – Бо як не ми, то хто?» (детальніше про історичних персонажів із сім’ї Соколовських та їх життєву долю можна прочитати тут).
Саме загін Марусі, як і інші партизанські формування, допомагають під час переможного походу до Києва Галицькій армії, що протистоїть не тільки більшовицьким «червоним», але й денікінським «білим» росіянам. Деякі повстанці ставляться до галичан з підозрою, в інших поганий військовий вишкіл, і вони можуть влаштувати безладну стрілянину, а до кінця бою їм не вистачає набоїв. На відміну від таких бойовий загін Марусі добре вишколений, непогано озброєний, твердо виконує накази отаманші та готовий прийти на допомогу галичанам без роздумів.
Конфлікт
Населення Києва зразка 1919 року автор змальовує двополюсним – частина містян проукраїнські, інші чекають приходу російських військ. Коли вояки Галицької армії ввійшли до столиці їх радо вітають жителі з синьо-жовтими стягами в руках, лунають гасла «Слава Україні» та «соборність від Сяну до Дону». Чим ближче до центру столиці, тим частіше можна помітити російський триколор.
А перед самою Думою натовп чітко поділився на двоє – праворуч «маяли прапори жовто-блакитні, а з лівого боку – трикольорові». Коли галичани займають київську Думу її сторож тяжко зітхає: «Такую страну развалілі… Прідумалі сєбє Украіну і льют кровушку, как водіцу». З іншого боку до міста в цей час підступили білі. Галичани отримали наказ «обсадити міську Думу […], але не стріляти». Звісно, наслідком такого наказу був полон вояків-галичан денікінцями та здача столиці.
Яскраві паралелі з сучасністю. Коли під час так званого перемир’я на сході України війська отримують наказ не стріляти, а ворог в цей час поливає їх нищівним вогнем та витісняє з зайнятих позицій.
Персонажі
В романі, окрім Соколовських, згадана велика кількість реальних історичних персоналій, як-от: Симон Петлюра, Антон Кравс, отамани Ангел та Зелений та інші. На жаль, автор не доклав особливих зусиль до описів та розкриття внутрішньої психології цих осіб. Загалом, як головні так і другорядні герої твору доволі прямолінійні, їм не властиві глибокі рефлексії. Вперед їх рухають виключно бажання перемоги, помсти, кохання. Вони не переймаються глибокими сумнівами і страху не відчувають.
Лінія кохання
Війна війною, та який роман без кохання. Ось і Шкляр розбавив мілітарну складову твору, вплівши в сюжет історію кохання отаманші Марусі та поручника Галицької армії Мирона Гірника. Почуття, такі характерні молодим людям, гармонійно вплітаються в сюжет твору і дозволяють нам побачити головну героїню та галичанина не тільки готовими знищувати ворога, але й людьми здатними кохати та взаємно відповідати на почуття. Звичайно, кохання між військовим офіцером та отаманшею партизан під час війни приречене на невдачу, долі героїв розходяться.
Домашнє завдання: підготуватись до контрольної роботи (повторити творчість М. Куліша, Б. -І. Антонича, Осипа Турянського).
18.05.2020 р.
Тема уроку: "Поетична творчість поетів Хмельниччини"
Сьогодні на уроці ми познайомимось з творчістю прекрасного поета Хмельниччини
Миколи Чевелюка
"Я вдячний своїм батькам за те, що з’явився на світ, живу, виокремлюю красу, сприймаю світло, що маю можливість чути багатоголосий світ і разом з тим ділитися власними набутками"
Законспектуйте коротеньку інформацію про поета
Микола Чевелюк народився на Хмельниччині в с. Ліски Білогірського району, але більшу частину життя прожив у смт Гриців Шепетівського району. 35 років працював заступником директора з навчально-виховної роботи та викладав фізику у Грицівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Наразі живе у м.Хмельницькому.
Перегляньте відео про творчість М. Чевелюка
за посиланням
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=q6GDq2VscmA
за посиланням
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=q6GDq2VscmA
Домашнє завдання: підготуватись до уроку позакласного читання (В. Шкляр "Маруся")
13.05.2020 р.
Тема уроку: "Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності поеми в прозі «Поза межами болю»"
Шановні учні!
На попередньому уроці ми ознайомилися із творчістю Осипа Турянського, українського письменника, який жив, працював і творив художнє українське літературне слово в умовах бездержавності. А ще пережив жахіття Першої світової війни. Полон. Практично смерть – і воскресіння …з-поза межі болю. Що допомогло письменникові перемогти смерть, що зумовило його про це написати автобіографічний твір, що взагалі людині допомагає залишатися людиною, долаючи труднощі і навіть смерть, дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
Ви ознайомилися із текстом повісті. Скажіть, на війні є місце моральним цінностям, чи все-таки перемагає сила, гроші, біологічні інстинкти? А які гуманні вчинки здійснили герої твору?
Орієнтовні відповіді
Людина живе, доки є надія.
Сім'я – опора, джерело енергії,сили.
У слабкому тілі може бути сильний дух.
Треба вміти прощати.
За будь-яких обставин людина має залишатись людиною.
Гроші-папір, є речі набагато цінніші.
Життя – найбільша цінність.
Сила мистецтва-безмежна.
Домашнє завдання: виконати тестові завдання "Життя і творчість Осипа Турянського"
04.05.2020 р.
Тема уроку: "Осип Турянський. Поема у прозі "Поза межами болю""
Запишіть тему уроку, перегляньте відео, стисло запишіть основні відомості про Осипа Турянського та його твір "Поза межами болю".
Домашнє завдання: прочитати поему в прозі "Поза межами болю" О. Турянського.
27.04.2020 р.
Тема уроку: "Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво»)"
Продовжуємо вивчати творчість Б.-І. Антонича.
Сьогодні опрацюємо поезію "Різдво".
Зробіть короткий запис інформації з презентації
Домашнє завдання: вивчити напам'ять поезію Б.-І. Антонича "Різдво". Телефонуєте у VIBER в режимі відеозв'язку і розказуєте поезію.
13.04.2020 р.
Тема уроку: "Богдан-Ігор Антонич. «Зелена Євангелія» – нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження"
Коротко запишіть про Богдана-Ігоря Антонича
Проаналізуємо поезію Б. -І. Антонича "Зелена Євангелія"
Проаналізуємо поезію Б. -І. Антонича "Зелена Євангелія"
Для закріплення вивченого матеріалу виконайте
самостійну роботу,
перейшовши за посиланням
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScd5bUqx5A6D5sZVrz8mX4skb_HGsFTpBLtPNrbY_sd-AyF3A/viewform
07.04.2020 р.
самостійну роботу,
перейшовши за посиланням
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScd5bUqx5A6D5sZVrz8mX4skb_HGsFTpBLtPNrbY_sd-AyF3A/viewform
Домашнє завдання: підготувати повідомлення "Асоціативність та міфологізм у творчості Б.-І. Антонича"
07.04.2020 р.
Тема уроку: "Розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р."
Перегляньте інформацію на презентації та коротенько законспектуйте
Домашнє завдання: заповнити таблицю на основі інформації, вказаної в презентації
31.03.2020 р.
Тема уроку: "Контрольне есе «Актуальність п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» для нашого часу»".
Ваше завдання на окремих аркушах написати контрольне есе «Актуальність п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» для нашого часу» обсягом 1-1,5 ст., скинути мені в приватні повідомлення у вайбері (після карантину оригінали контрольного есе здати).
24.03.2020 р.
Тема уроку: "Проблема готовності українського суспільства бути українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб)".
Для початку перевіримо ваше знання твору М. Куліша "Мина Мазайло", виконавши самостійну роботу
Друга половина 20-х років була сповнена різних політичних подій, щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» давайте звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР сказав: «Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…»
Українізація – це низка адміністративних заходів, спрямованих на підтримку та функціонування української мови.
Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках. Дружина М.Куліша зазначає що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»
Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.
Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.
Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.
Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова. Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе, а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.
Дядько Тарас – анахронічний націоналіст.
Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.
Домашнє завдання: прочитати ст. 121-125 в підр. О. Авраменка для 11 класу.
17.03.2020 р.
Тема уроку: "Микола Куліш. Сатирична комедія "Мина Мазайло"".
1. Законспектуйте коротко про життєвий і творчий шлях М. Куліша.
Микола Гурович Куліш (1892-1937)
Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці у родині батрака-селянина. Рано втратив батьків. Навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. Із притулку забрала родина Невелів. Закохався у Антоніну Невель та згодом одружився на ній. 1913р. — написав першу п’єсу «На рыбной ловле». Навчався у Новоросійському університеті, але був мобілізований до царської армії. У 1915р. тяжко поранено під Смоленськом. У 1918р. організував «Просвіту» в Олешках і почав писати роман «Трохим Леміш». За часів революції симпатизував соціалістичній партії. У 1919р. стає членом Дніпровського політвиконкому й завідувачем управління народної освіти. Стає відомим завдяки постановці драми «97» Г. Юрою. З 1925р. поринає у літературну творчість. Спочатку член «Гарту», потім стає президентом ВАПЛІТЕ. Редагує журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». Член «Політфронту» та очолює УТОДІК (Українське товариство драматургів і композиторів). У літературній дискусії поділяє позицію Хвильового. У 1927-1933р. він, знаний драматург, починає розчаровуватись у новій владі, співпрацює з театром Леся Курбаса «Березіль». 1934р. — звинувачено в буржуазному націоналізмі. Присудила до 10 років ув’язнення на Соловках, хоча і був тяжко хворий туберкульозом. В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937р. розстріляли в урочищі Сандармох.
Твори:
- 1913р. перша п’єса «На рыбной ловле»
- 1918р. роман «Трохим Леміш»
- 1924р. драма «97»
- 1925р. перша комедія «Отак загинув Гуска»
- 1927р. п’єса «Народний Малахій»
- 1928р. комедія «Мина Мазайло»
- 1929р. драма «Патетична соната»
- 1932р. драма «Маклена Граса»
Микола Куліш належить до митців "розстріляного відродження"
2. Законспектуйте коротко про особливості твору М. Куліша "Мина Мазайло".
Домашнє завдання: прочитати сатиричну комедію М. Куліша "Мина Мазайло".
Немає коментарів:
Дописати коментар