ДН "Українська література" (гр. №15)

03.04.2020 р.

Тема уроку: "Поетична творчість поетів Хмельниччини"

Сьогодні на уроці ми познайомимось з творчістю прекрасного поета Хмельниччини

Миколи Чевелюка

"Я вдячний своїм батькам за те, що з’явився на світ, живу, виокремлюю красу, сприймаю світло, що маю можливість чути багатоголосий світ і разом з тим ділитися власними набутками"

Законспектуйте коротеньку інформацію про поета

Микола Чевелюк народився на Хмельниччині в с. Ліски Білогірського району, але більшу частину життя прожив у смт Гриців Шепетівського району. 35 років працював заступником директора з навчально-виховної роботи та викладав фізику у Грицівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Наразі живе у м.Хмельницькому.

Перегляньте відео про творчість М. Чевелюка
за посиланням
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=q6GDq2VscmA

Домашнє завдання: підготуватись до написання контрольної роботи (повторити творчість Лесі Українки)

27.03.2020 р.

Тема уроку: "Леся Українка. Драматична поема  «Одержима»"

Зробити короткий конспект 

Поема „Одержима” написана в Мінську протягом однієї січневої ночі біля ліжка смертельно хворого С. К. Мержинського в 1901 році. Два місяці, які провела письменниця в Мінську, були найтрагічнішою сторінкою її життя. „Признаюсь Вам,— писала вона в листі до Івана Франка у 1903 році, — ...я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: „J'en ai fait un drame” („Я з того створила драму”).

У драматичній поемі «Одержима» Леся Українка інтерпретує відомий біблійний сюжет – дні вчителювання Ісуса Христа, його розп’яття та воскресіння. Сюжет драми вихоплює чотири важливі біблійні події: сорок днів постування Ісуса Христа у пустелі, де наостанок Диявол його спокушав земною владою і славою, молитву в Гетсиманії та спокусу учнів, розп’яття на Голгофі та звістку про воскресіння Месії. Ці події оформлені окремо в чотирьох сценах.

Ознайомитися зі змістом драматичної поеми

Лесі Українки допоможе радіовистава

Словникова робота

Драматична поема — невелика за обсягом віршована п'єса, у якій зливаються драматичне, епічне й ліричне розкриття теми; виклад відзначається стислістю і лаконізмом, відсутнє широке тло подій і зовнішня інтрига. В основу драматичної поеми закладено внутрішній драматичний сюжет, конфлікт світоглядних та моральних принципів.

Одержимість — повне і всеохоплююче підкорення розуму людини чому-небудь, якійсь думці чи бажанню. Передбачає наявність пристрасті до когось чи до чогось.

Гадаринське озеро — біля міста Гадари (сучасна назва — Мукса) в Палестині.

Галілея — північна частина Палестини.

Назарет — невелике місто в Галілеї, у якому, за євангельською легендою, провів дитинство Христос.

Ваал — у релігії стародавньої Фінікії, Сірії та Палестини бог сонця, землеробства, родючості. Культ Ваала був пов'язаний з людськими жертвоприношеннями. У переносному значенні служіння Ваалу — гонитва за матеріальними благами.

Гетсиманський сад — місцевість біля Єрусалима в Палестині.

Синедріон — найвища рада в стародавньому Єрусалимі, яка складалася з єврейської аристократії та духовенства. Виконувала релігійні, урядові та судові функції.

Астарот (Астарта) — в сірійській та фінікійській міфології богиня родючості, материнства і любові.

Преторіанці — у стародавньому Римі воїни привілейованої імператорської гвардії.

Домашнє завдання: схарактеризуйте образ Міріам, розкрийте його символічний зміст.

25.03.2020

Тема уроку: " Символічність образів драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня""

Спочатку напишемо самостійну роботу
"Леся Українка "Лісова пісня""

Опрацюйте образи драми-феєрії "Лісова пісня"



Домашнє завдання: написати цитатну характеристику образів драми-феєрії  Лесі Українки "Лісова пісня".







20.03.2020

Тема уроку: " Леся Українка. Драма-феєрія "Лісова пісня". Фольклорно-міфологічна основа"

Спочатку напишемо самостійну роботу
"Поетична творчість Лесі Українки"


Далі конспектуємо

Леся Українка дала своєму твору "Лісова пісня"жанрове визначення драми-феєрії, тим самим наголошуючи на незвичайності змальованих у ній подій. Сучасні літературознавці, втім, уважають, що це проблемно-філософська драматична поема.

Літературний рід, до якого належить “Лісова пісня”, – драма. Темою твору є взаємини людини та природи, а ідеєю – оспівування краси людських стосунків та сили кохання.

Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом та дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.

Дійові особи твору:

Мавка

Лісовик

Перелесник

Водяник

Русалка Польова

“Той, що греблі рве”

“Той, що в скалі сидить”

Злидні

Потерчата

Доля

Лукаш

мати Лукаша

дядько Лев

Килина

діти Килини

хлопчик

Композиція твору:

Наявні три дії, кожна з яких відповідає певній порі року: весні, яка символізує зародження кохання між Мавкою та Лукашем; літу, коли кохання між ними еволюціонує та поступово починає згасати; пізній осені, коли Лукаш остаточно забуває про свою кохану.

Сюжет:

Експозиція: пробудження навесні лісових мешканців.

Зав’язка: Лукаш хоче надрізати ножем березу. щоб сточити сік, Мавка зупиняє його.

Розвиток подій: Лукаш грає на сопілці; Мавка закохується в нього; зустрічі Мавки та Лукаша в лісі; починаються жнива, Лукашева мати гримає на Мавку; з’являється Килина, яка через свою працю подобається матері; Лукаш забуває про Мавку; Мавку забирає Марище — “Той, хто в скалі сидить”; Лісовик перетворює Лукаша на вовка; родину Лукаша обступають Злидні; кохання Мавки повертає Лукашеві людську подобу, він повертається до своєї родини; Мавка перетворюється на вербу; син Килини вирізає з верби сопілку, і вона промовляє голосом Мавки

Кульмінація: Килина хоче зрубати вербу, але Перелесник охоплює її вогнем. Разом із вербою згоряє й хата.

Розв’язка: Килина, її діти, матір йдуть до села. Лукаш залишається в зимовому лісі, де поступово замерзає.

Домашнє завдання: ознайомитися зі змістом драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". Можна послухати аудіокнигу або подивитись фільм.

Аудіокнига "Лісова пісня"

Фільм "Лісова пісня"

13.03.2020

Тема уроку: " Леся Українка. «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну…»"

«Слово, чому ти не твердая криця» — вірш Лесі Українки, яка домоглася показати і висвітлити крик полум’яний, заклик до боротьби за соціальне й національне визволення трудящих, за інтернаціональне єднання в цій боротьбі. 

«Слово, чому ти не твердая криця»  

Жанр – громадянська лірика. 

Тема — звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини. 

Ідея — уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості. Лірична героїня прагне удосконалити його й передати «месникам дужим».

Художні засоби: 

– епітети: твердая(криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки); 

метафори: слово — «зброя іскриста», «єдиная зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова»; присутні звернення до слова. 

Римування – парне.

Слово, чому ти не твердая криця...

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб'єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою...

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

25/ХІ 1896

«Мріє, не зрадь»

Вірш “Мріє, не зрадь” Лесі Українки пройнятий оптимізмом. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці. 

Жанр: філософська лірика 

Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети. 

Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій. 

Римування: перехресне 

Художні засоби: епітети, метафори, риторичні звертання та оклики, анафора, інверсія, гіпербола.

Мріє, не зрадь!..

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,

Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.

А тепера я в тебе остатню надію вложила.

О, не згасни ти, світло безсонних очей!

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари

в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,

вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари,

не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.

Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.

Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,

і тепер вже немає мені вороття.

Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!

Слово, коли ти живе, статися тілом пора.

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,

той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —

дай мені крила свої, хочу їх мати сама,

хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,

а як прийдеться згинуть за теє — дарма!

З/VІІІ 1905

«Стояла я і слухала весну…»

Жанр: пейзажна лірика

Тема: любов до навколишнього світу.

Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.

Художні засоби: уособлення, метафора, синтаксичні засоби, інверсія.

Стояла я і слухала весну...

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Домашнє завдання: виразне читання поезій.